Історія Школи
Візитка школи
Серед степу, мов оазис,
Із зелених островів
Є село, козацький базис,
Що, як дуб мі деревці.
В ньому дружні і завзяті
Українці проживають.
Є і бідні, і багаті –
Самі долю вибирають.
По весні рай солов’їний,
Весь цвітучий малий край,
Восени – розмай калинний,
Це село – Зелений Гай.
Центр – суспільно-політичний,
І центр світського життя –
Школа! – імідж в неї звичний:
Готували майбуття!
В школі – збори і концерти,
Сходи, вибори й навчання.
Інтроверти, екстраверти –
Всі одержать виховання!
Філіал бібліотеки,
З шахів в ній проходять тури,
Стадіон і сквер від спеки,
Ще й будинок в ній культури!
Почалось все в вік двадцятий:
Перші вчителі і діти.
Був початком – рік двадцятий:
Перший дзвоник, перші квіти.
Було триста шістдесят,
Тих, що в школу поступили,
І дівчаток, і хлоп’ят,
Що навчатись захотіли.
На Томаківській землі
Ці Зеленогайські квітки,
І великі, і малі –
Діти йшли до семилітки.
Добре вчились, працювали,
Всі хотіли добре жить,
Свій характер гартували,
Щоб країну боронить.
Потім – горе, це війна …
Горе людям, для країни,
Бо фашистський сатана,
Школу розбомбив в руїни.
Школа госпіталем стала,
І солдатів лікувала.
Мабуть добре лікувала –
Бо бомбили й зруйнували.
Час прийшов – і Перемога!
Знову дітям на навчання.
В школу їх веде дорога,
Час прийшов відбудування.
Наші люди роботящі:
Напрягли робочі жили –
Храм наук в «одноетажці»
Для навчання поновили.
Знову кадри дає школа,
Роботящі, золоті!
Скільки зроблено довкола!
Врожаї були які!
Мабуть, не за «гарні очі»,
А за працю в дні і ночі,
У вісімдесят восьмім році –
Класи старші на уроці.
Ми – середня стали школа:
Це ж яка відповідальність!
Та громадськість в нас готова
Перспектив наблизить дальність.
Зате нас 15. Мало?
Але праця теж завзята!
Нехай учнів 100 лиш стало,
Так талантів же багато!
Мало учнів – клопіт школи,
Та й країни це біда:
А ми не журимось ніколи –
Школа ж не занепада!
Є чудовий колектив –
Центр навчально-виховний,
Головний в нім позитив? –
Він і дружній і міцний.
У нас творча атмосфера,
Колективна в нас діяльність,
Для польоту крила-пера,
Бо у нас колегіальність!
Бо керує не «Бригада»,
Що вам «жару піддає»,
А педагогічна рада,
І директор мудрий є1
Він – диспетчер й рідна мати,
Шлях наш творчий розвива,
Дух родини, школи-хати –
Аж душа у нас співа!
Вчаться діти і онуки,
Щоб зайняти п’єдестал,
З інтересом до науки –
Є у нас потенціал!
Розвиваються всебічно,
Мріють в ВУЗи поступити,
Знати й вміти все, що вічне,
За рахунок чого жити.
Вчителі ж у нас активні:
Технологій знають масу –
Всі вони інтерактивні,
Розвитку слугують класу.
Нас методикам навчили
В області і у районі,
Щоб ми знали все, і вміли
Й працювали б, як ті коні!
А що так і що не так –
Завжди добре розтолкує
Зам директора – Третяк,
Що все бачить і все чує.
Практикуєм спів навчання:
Колективне, парне, групове,
І взаємо є навчання
Учень з вчителем – та все він розбере!
А навчання рефлекторне:
(що навчаю і як вчу),
І навіщо це? – розгорне,
Вчить – бажання до схочу!
В цьому є своя «заначка»:
Впевненість у учнів всіх –
Знати добре – не задачка,
Все розколем, як горіх!
А щоб не було застою –
Ми в об’єднаннях працюєм:
Над проблемою, метою,
Результат ми завоюєм!
Керівник у початківців –
Це Приходько. Вчитель – клад:
Бо в змаганнях «олімпійців» –
В області лауреат.
Є родинне виховання,
Особистісний підхід,
Хворим – індивідуальне,
Щоб навчались «слід у слід».
У середній й старшій ланці –
Невмивака «домінує».
Вчителі, як вихованці,
Ними вміло так керує!
І вивчаєм документи,
Знаєм зміни у програмах,
Економ-політмоменти,
Вітри мод на «знатних дамах».
І все – інтерактивно,
Виняток – шкільні наради,
Що важливо, перспективно
На усі олімпіади.
Як навчати з інтересом? –
Невмивака точно знає!
Добровільно (не під пресом) –
По-сімейному співає.
Учні, разом із батьками, виховуються до упору!
З будь-якими голосами
Записалися до хору!
Знаєте, як ми співаєм? –
Хор – різноголосий;
Так предмети ми вивчаєм
З нашим «Методбосом».
Щоб борці були у школі
За учнівське право –
Класні керівники – з їх волі,
Борцям кажуть «Браво».
Демократія – це їхнє,
Справедливість – тоже,
Як порушення в них зникне? –
Мудрість допоможе!
Бо Коськіна – їхня «мама»,
Й самоврядування –
Це порядок тут і тама,
Чітке керування!
А гуртки які спортивні
Є у нашій школі!
І футбол – результативні,
Й рекордсмени в колі!
Розо ненко в нас готує
Юних чемпіонів,
Призові місця «штампує»,
В області, в районі …
Ось така у нас коротка,
Як бідняцька свитка
Від роботи частка сота –
Це ж лише візитка.
Про недоліки у школі –
Ми не наголосим:
Ви в гостях – то слава долі
Всіх ласкаво просим!
О.Ткачук
Візитка школи
Серед степу, мов оазис,
Із зелених островів
Є село, козацький базис,
Що, як дуб мі деревці.
В ньому дружні і завзяті
Українці проживають.
Є і бідні, і багаті –
Самі долю вибирають.
По весні рай солов’їний,
Весь цвітучий малий край,
Восени – розмай калинний,
Це село – Зелений Гай.
Центр – суспільно-політичний,
І центр світського життя –
Школа! – імідж в неї звичний:
Готували майбуття!
В школі – збори і концерти,
Сходи, вибори й навчання.
Інтроверти, екстраверти –
Всі одержать виховання!
Філіал бібліотеки,
З шахів в ній проходять тури,
Стадіон і сквер від спеки,
Ще й будинок в ній культури!
Почалось все в вік двадцятий:
Перші вчителі і діти.
Був початком – рік двадцятий:
Перший дзвоник, перші квіти.
Було триста шістдесят,
Тих, що в школу поступили,
І дівчаток, і хлоп’ят,
Що навчатись захотіли.
На Томаківській землі
Ці Зеленогайські квітки,
І великі, і малі –
Діти йшли до семилітки.
Добре вчились, працювали,
Всі хотіли добре жить,
Свій характер гартували,
Щоб країну боронить.
Потім – горе, це війна …
Горе людям, для країни,
Бо фашистський сатана,
Школу розбомбив в руїни.
Школа госпіталем стала,
І солдатів лікувала.
Мабуть добре лікувала –
Бо бомбили й зруйнували.
Час прийшов – і Перемога!
Знову дітям на навчання.
В школу їх веде дорога,
Час прийшов відбудування.
Наші люди роботящі:
Напрягли робочі жили –
Храм наук в «одноетажці»
Для навчання поновили.
Знову кадри дає школа,
Роботящі, золоті!
Скільки зроблено довкола!
Врожаї були які!
Мабуть, не за «гарні очі»,
А за працю в дні і ночі,
У вісімдесят восьмім році –
Класи старші на уроці.
Ми – середня стали школа:
Це ж яка відповідальність!
Та громадськість в нас готова
Перспектив наблизить дальність.
Зате нас 15. Мало?
Але праця теж завзята!
Нехай учнів 100 лиш стало,
Так талантів же багато!
Мало учнів – клопіт школи,
Та й країни це біда:
А ми не журимось ніколи –
Школа ж не занепада!
Є чудовий колектив –
Центр навчально-виховний,
Головний в нім позитив? –
Він і дружній і міцний.
У нас творча атмосфера,
Колективна в нас діяльність,
Для польоту крила-пера,
Бо у нас колегіальність!
Бо керує не «Бригада»,
Що вам «жару піддає»,
А педагогічна рада,
І директор мудрий є1
Він – диспетчер й рідна мати,
Шлях наш творчий розвива,
Дух родини, школи-хати –
Аж душа у нас співа!
Вчаться діти і онуки,
Щоб зайняти п’єдестал,
З інтересом до науки –
Є у нас потенціал!
Розвиваються всебічно,
Мріють в ВУЗи поступити,
Знати й вміти все, що вічне,
За рахунок чого жити.
Вчителі ж у нас активні:
Технологій знають масу –
Всі вони інтерактивні,
Розвитку слугують класу.
Нас методикам навчили
В області і у районі,
Щоб ми знали все, і вміли
Й працювали б, як ті коні!
А що так і що не так –
Завжди добре розтолкує
Зам директора – Третяк,
Що все бачить і все чує.
Практикуєм спів навчання:
Колективне, парне, групове,
І взаємо є навчання
Учень з вчителем – та все він розбере!
А навчання рефлекторне:
(що навчаю і як вчу),
І навіщо це? – розгорне,
Вчить – бажання до схочу!
В цьому є своя «заначка»:
Впевненість у учнів всіх –
Знати добре – не задачка,
Все розколем, як горіх!
А щоб не було застою –
Ми в об’єднаннях працюєм:
Над проблемою, метою,
Результат ми завоюєм!
Керівник у початківців –
Це Приходько. Вчитель – клад:
Бо в змаганнях «олімпійців» –
В області лауреат.
Є родинне виховання,
Особистісний підхід,
Хворим – індивідуальне,
Щоб навчались «слід у слід».
У середній й старшій ланці –
Невмивака «домінує».
Вчителі, як вихованці,
Ними вміло так керує!
І вивчаєм документи,
Знаєм зміни у програмах,
Економ-політмоменти,
Вітри мод на «знатних дамах».
І все – інтерактивно,
Виняток – шкільні наради,
Що важливо, перспективно
На усі олімпіади.
Як навчати з інтересом? –
Невмивака точно знає!
Добровільно (не під пресом) –
По-сімейному співає.
Учні, разом із батьками, виховуються до упору!
З будь-якими голосами
Записалися до хору!
Знаєте, як ми співаєм? –
Хор – різноголосий;
Так предмети ми вивчаєм
З нашим «Методбосом».
Щоб борці були у школі
За учнівське право –
Класні керівники – з їх волі,
Борцям кажуть «Браво».
Демократія – це їхнє,
Справедливість – тоже,
Як порушення в них зникне? –
Мудрість допоможе!
Бо Коськіна – їхня «мама»,
Й самоврядування –
Це порядок тут і тама,
Чітке керування!
А гуртки які спортивні
Є у нашій школі!
І футбол – результативні,
Й рекордсмени в колі!
Розо ненко в нас готує
Юних чемпіонів,
Призові місця «штампує»,
В області, в районі …
Ось така у нас коротка,
Як бідняцька свитка
Від роботи частка сота –
Це ж лише візитка.
Про недоліки у школі –
Ми не наголосим:
Ви в гостях – то слава долі
Всіх ласкаво просим!
О.Ткачук
